Триває розмінування території області. За 8-10 серпня групи піротехнічних робіт та підводного розмінування ДСНС 50 разів залучалися до знешкодження вибухонебезпечних предметів та виявили і вилучили 581 такий предмет.

Рідні брати-двійнята з Бахмача Василь та Олексій Галати захищають Україну на північному напрямку. Чоловіків об’єднує не лише кровна спорідненість, а й любов до рідної землі, відвага та мужність. В день повномасштабного вторгнення хлопці пішли до військкомату, щоб стати до лав Збройних Сил України, проте в них була одна умова – головне, щоб разом.

У колумбійському Калі триває чемпіонат світу з легкої атлетики серед спортсменів до 20 років.
Вихованець Конотопської ДЮСШ Артур Фельфнер виграв змагання з метання списа! 79.36 м – і українець у запеклій боротьбі приносить нашій країні першу медаль чемпіонату! Усі любителі легкої атлетики України пишаються перемогою нашого земляка на чемпіонаті світу серед юніорів .

Попри умови воєнного стану Фонд соціального страхування України продовжує у повному обсязі здійснювати для українців всі види виплат матеріального забезпечення. Зокрема, штатно фінансуються допомоги на поховання.

Вже понад п`ять місяців Україна мужньо дає відсіч своєму заклятому ворогу. Війна змінила наше звичне життя, змінила кожного з нас. Не оминули ці зміни і Національний заповідник «Гетьманська столиця». Реагуючи на нові виклики сучасності, і усвідомлюючи важливість діалогу з суспільством, наші музеї вже з травня відновили прийом відвідувачів на територіях та в парках заповідника. Зваживши наші можливості, вже з липня були відкриті для відвідування і частини експозицій декількох з наших музеїв, відповідно ми подбали про безпеку – на кожному об`єкті є облаштовані укриття.

Вихідний суботній день 30 липня видався теплим і сонячним. Щасливішим і водночас щемним він був для військовослужбовця Збройних Сил України Владислава Басанця, який прибув додому, аби побачитися із рідними, відволіктися він нелегких воєнних буднів. День зустрічі з рідними людьми, друзями, сусідами не можна назвати звичним і буденним, - це ніби своєрідне свято , адже декого із дорогих Владиславу людей він не бачив декілька довгих років. Зворушений до сліз чоловік підходить до свого будинку, спочатку не вірить, що всі ці почесті на його честь. Символічно звучить Державний Гімн України, зворушливо промовляються слова : «Слава Україні – Героям слава!» А потім - щирі привітання, квіти, яскраві повітряні кульки, прапор України, і, звичайно, обійми, поцілунки, щирі слова подяки від рідних і друзів, сльози радості, фотографування на добру згадку. Зустрічаючі дякували Герою за патріотизм, добросовісне виконання громадянського обов’язку та бажали міцного здоров’я, благополуччя, якнайшвидше повернутися додому із перемогою.

- Ми не вийдем з того бою,
Ми не станем на коліна –
Станем ми на смерть з тобою,
Щоб не вмерла Україна –
потужно і зворушливо до сліз лунало того незабутнього вечора над козацьким Куренем, злітало високо у піднебесся, де наші безсмертні Герої слухали цю пісню і рясно плакали літньою зливою, але не від безвиході – від радості, що мають честь бути частинкою волелюбного українського народу, якому випала нелегка, але висока місія – знищити зло у всьому світі. Герої не вмирають, вони співають вустами юного покоління і більш старшого, оживають у кожній пісні, вірші, у кожному схвильованому подиху непокірного українця. Глядачі були зачаровані того липневого вечора Піснею, Словом, Віршем, що лунали зі сцени затишного, по-домашньому гостинного Будинку культури №2. Культура у нашому селі на висоті! Про таких не скажеш: для кого плінтус - висота, той хробак, а не птах. Це птахи високого польоту. Ці люди – птахи нам співали, натхнення й радість дарували. Дехто із глядачів зривався танцювати – бо не можна було всидіти на стільці – але його вчасно саджали на місце. А на дідька?! А навіщо?! Весь цивілізований світ танцює під музику пісень на різноманітних концертах, а ми все соромимося, все боїмося.

У Дмитрівській громаді відбулась приємна подія з нагоди закінчення капітальної відбудови мосту у селі Гайворон.

На колінах, схиливши голови, проводжала Бахмаччина свого загиблого Героя в останню путь.
20 липня, виконуючи бойове завдання, на півдні України загинув бахмачанин Олег Волошин.

3 липня в німецькому містечку Фрайунґу Вікторія Іванько й Олена Пащенко за підтримки місцевих жителів організували благодійний ярмарок для підтримки ЗСУ. Цілий місяць бахмацькі школярі під керівництвом Ольги Семенчук і з допомогою Олесі Шкурат з ранку до ночі шили шопери (екоторбинки для закупів), Світлана Левченко виготовляла українські обереги, Ярина Кашка презентувала 3 ляльки Тільди в українському вбранні, допомагала розмальовувати шопери, Іришка Халимон разом із халимонівськими майстринями привезла патріотичні браслетики, янголяток, українські прикраси, Оксана Лапа надала вишукану ляльку-мотанку в українському народному вбранні. Речі для продажу пожертвували багато інших бахмачан і не тільки (на жаль, не можемо всіх назвати, але вони насправді навдивовижу круті).