» Дружна родина
Інформація до новини
  • Переглядів: 50
  • Автор: admin
  • Дата: 10-01-2020, 09:03
10-01-2020, 09:03

Дружна родина

Знайомство на початку нового 2020 року із творчою родиною Дороховичів, яка мешкає у селі Голінка, стало справжнім подарунком. У сім’ї Богдана Анатолійовича та Світлани Іванівни підростає дві помічниці, красунечки­донечки – дев’ятикласниця Вікторія та п’ятикласниця Ярослава. Всі вони енергійні, життєрадісні, а головне – по­справжньому щасливі разом. Як говорить берегиня роду Світлана Іванівна, завжди мріяла про міцну сім’ю, те тепле і затишне місце, де б панували спокій, любов і розуміння.
Світлана народилася і виросла у селі Голінка. Після закінчення школи вступила до Київського топографічного технікуму. Здобувши освіту, повернулася у рідне село. Невдовзі зіграли весілля із хлопцем Богданом із Рівненщини . І її мрія таки стала реальністю. Нині жінка пишається своєю сім’єю, намагається приділити їй як можна більше часу. Кожна сім’я­ це маленький світ, де є свої закони, звичаї та традиції. Є вони, звичайно, і у Дороховичів. – Одна із традицій, ­ ділиться мама Світлана, ­ це прикрашання ялинки. До цього всі ставляться не тільки творчо, а й дуже відповідально. Завдання тата ­ придбати і доставити ялинку додому, а вже потім мама з дівчатками Вікторією і Ярославою креативно підходять до цієї витонченої справи, тому їхня лісова красуня завжди по ­ особливому гарна. Ось восени, наприклад, збираючи гриби, Світлана Іванівна збирала іще і шишки. Вони згодилися не лише для прикрас на ялинку,а й для інших новорічних поробок, як ось, віночки, які нині прикрашають обійстя Дороховичів. Жінці завжди подобалося щось робити своїми руками. Цей талант у неї, мабуть, від батька, який також із задоволенням майстрував. Своєю неординарністю вражають картини, які жінка виготовляє із кісток риби. – А наскільки складно зробити таку рукотворну красу? – запитую у майстрині. ­ Якщо є бажання, то не хочеться гаяти ні хвилини, хочеться якнайшвидше побачити результат. Зробити картину із риб’ячих кісточок – досить копітка робота. Треба відварити рибу, акуратно відокремити кістки від м’яса, підсушити їх, а вже потім творчо попрацювати, пофантазувати, втілити свій задум. Як говорить Світлана Дорохович із кісточок можна викласти будь­що, навіть силует людини. Свої роботи жінка часто дарує знайомим, рідним та близьким. А не так давно зробила таку красу на замовлення Дмитрівського музею. Ідеї нині жінка черпає із Інтернету. Щось побачить цікавеньке і вже виношує в голові, якби і собі зробити. Улюблених робіт у Світлани Іванівни немає, всі вони їй по­своєму дорогі, адже в кожну з них вкладено часточку душі.
Під час підготовки до проведення Дня села Голінка, у Світлани Іванівни виникло бажання зробити для своїх односельчан та гостей свята щось пам’ятне, чимось здивувати. –А що як зробити українську світлицю?­ подумала вони тоді , ­ буде і нагадування про рідну батьківську хату, і чудовою зоною для фотографування. Задумом поділилася із сусідкою Наталією Салій, а вона, на превелику радість, не тільки підтримала ідею, а із великим задоволенням пообіцяла в усьому допомогти. Так спільними зусиллями вони створили аналог давньої української кімнати. Всі бажаючі тут із задоволенням робили світлини на пам’ять, дякували за прекрасну нагоду згадати минуле, роки дитинства. На святі села вперше було проведено ярмарок, де розпродувалась різноманітна випічка. Сім’я Дороховичів випекли чимало медових пряників різної форми та естетично їх прикрасили. Багатьом вони припали до смаку. Раніше Світлана Іванівна часто випікала для своєї сім’ї і торти, і пиріжки,і різноманітне печиво. Нині ж естафету перехопив чоловік Богдан Анатолійович. У нього це гарно виходить, найбільше вдаються пиріжки. Донечки ж із задоволенням беруться татові допомагати. Але все ж найулюбленішою справою чоловіка є пасіка. Саме тут він не лише працює, а й відпочиває душею, тут проводить чимало часу, адже бджолині сім’ї потребують постійної уваги. Крім того, це завжди свіже повітря, а сама атмосфера на пасіці – лікувальна. І медок запашний у сім’ї Дороховичів полюбляють, завдяки ньому менше хворіють. А ще Богдан Анатолійович власноруч виготовляє вулики із стовбурів дерев. Вже декілька таких вуликів є на його пасіці. З ранньої весни і до пізньої осені обійстя Дороховичів потопає в квітах. – Ми всі дуже любимо квіти, милуємося ними, тому і доглядаємо за ними всі разом, ­ говорить господиня, – дуже подобаються троянди, лілії, чорнобривці, хризантеми.
Хочеться обов’язково розповісти і про донечок Дороховичів. Вони старанні учениці, активні та наполегливі. Без них не обходиться жодне свято і в школі, і в селі. Старшій Вікторії подобається куховарити, а молодша Ярослава полюбляє виготовляти різні поробки своїми руками. Люблять господарювати, коли мама і тато на роботі. До речі, Богдан Анатолійович працює робітником у школі, а Світлана Іванівна – оператором на свинотоварній фермі у селі Голінка. Вони дуже задоволені, що у рідному селі є робота , що не треба залишати сім’ю, щоб заробити на життя. Головне завдання для Світлани Іванівни та Богдана Анатолійовича ­ виховання доньок, їх добробут, успіхи. У них, звичайно, є свої плани та мрії. Тож бажаємо, щоб усі їхні сподівання втілилися в життя.
Інна Мозгова.
Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Нашій дорогій


Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: UA633808050000000026003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^