» Допомагають від щирого серця
Інформація до новини
  • Переглядів: 565
  • Автор: admin
  • Дата: 7-12-2015, 09:04
7-12-2015, 09:04

Допомагають від щирого серця

Сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день волонтера. Це свято для українців набуло нового змісту з часів Майдану. Під час тих кривавих подій з усіх куточків країни почала надходити допомога, яку збирали небайдужі люди, а хто міг, той приїздив і допомагав своєю працею та вмінням. Волонтерський рух набув нових більших масштабів під час проведення антитерористичної операції на сході країни. У багатьох містах і селах люди збирали допомогу. Не став винятком і наш район. До допомоги воїнам АТО долучилося багато небайдужих бахмачан.

Про діяльність ГО « Вогонь Відродження» розповідаємо на сторінках нашої газети з часу її створення. Приємно, що ініціатива молодих патріотів, студентів Валентина Потерухи та Дмитра Куліша знайшла підтримку серед небайдужих людей, тож за період свого існування громадська організація надала чималу допомогу нашим захисникам на сході. До ініціативних хлопців приєдналися волонтери Олег Мартинов, Денис Сергієнко, Іван Федоренко, який нещодавно обраний депутатом Бахмацької міської ради. Я не раз спілкувалася з молодими активістами – і щоразу захоплююсь їх ініціативністю та патріотизмом. Волонтери, які місяцями збирають і переміщують у зону АТО гуманітарну допомогу для українських військових, настільки призвичаїлись до цієї справи, що сприймають її за буденність. Нещодавно Валентин Потеруха отримав з рук святішого патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета медаль «За жертовність і любов до України». А минулого місяця представляв українських волонтерів на Міжнародному форумі у Німеччині, організованому Фондом Східна Європа та покликаному донести до європейців інформацію про події в Україні. Тож так тримати. Саме за такою ініціативною та патріотично налаштованою молоддю майбутнє.

Також хочу розповісти і про міцний тил ГО «Вогонь Відродження». Це 8 чарівних бахмачанок: Вікторія Іванько, Людмила Петренко, Валентина Шуляк, Тетяна Федоренко, Наталії Кот і Сергієнко, та дві Ірини ­ Гвоздєва і Потеруха. Ірина Потеруха з самого початку підтримувала ініціативу сина, хоч і дуже хвилюється за Валентина, коли волонтери відвозять зібране на схід. Та розуміє мати, що на їхню допомогу чекають теж чиїсь сини. За цей час Ірина напам’ять вивчила карту сходу нашої держави, адже під час поїздки вона відслідковує волонтерський маршрут. Тільки хлопці доїжджають до нового населеного пункту, обов’язково відзвонюються, і на карті, по якій орієнтується Ірина, з’являється новий прапорець.

Вікторія Іванько та Людмила Петренко на початку АТО допомагали військовим самостійно. Розпочалося все із збору коштів на бронежилет колезі Людмили Леоніду Кобцю, який перебував в зоні АТО. Робили сухі борщові набори, мед з імбиром, мелене сало з часником та інші напівфабрикати. Потім збирали теплі речі, так дійшли до думки, що об’єднавши зусилля з молодими патріотами, можна досягти кращих результатів. Так відбувалося становлення ГО «Вогонь Відродження». На заклик Вікторії в соціальних мережах допомогти українським воїнам єдина, хто відгукнувся, росіянка за походженням Валентина Шуляк. Батьки Валентини багато років тому переїхали до Бахмача, та встигли за цей час полюбити країну, в якій живуть тож підтримують доньку. Мама Валентини також вдома допомагала нарізати капусту для сухого українського борщу, яким смакували військові.

На звернення Вікторії до батьків класу, де навчається її син, долучитися до їхньої діяльності, відгукнулася Наталія Сергієнко. Також на заклик волонтерів прийшла іще одна Наталія. Це Наталія Кот, яка спочатку надала свої вишивані роботи для благодійного розпродажу. А потім поступово включилася в роботу організації.

­ Спочатку я запропонувала просто допомогти почистити картоплю, пізніше прийшла допомогти розібрати кабана, а потім і незчулася, як стала учасником всіх заходів, ­ говорить Наталія. ­ Чому довго не наважувалася стати волонтером? Тому, що я реаліст і завжди дивлюся реально на речі. Думала: чим я зможу допомогти нашим воїнам? А коли побачила, що моя допомога дійсно важлива, то стала брати активну участь у життєдіяльності організації.

Активну участь у роботі ГО «Вогонь Відродження» бере й Ірина Гвоздєва. Всі мої співрозмовниці веселі, активні і комунікабельні, тож переймають у мене роль і самі запитують: ­ Так скажи, Іро, чому ти до нас прийшла?

­ Та як до вас можна було не прийти?­ посміхаючись говорить волонтерка.

Так вважає і Тетяна Федоренко, яка також, висловлюючи свою життєву позицію, допомагає відправляти допомогу на схід. За час спільної роботи волонтери здружилися. Тепер спільно відзначають свята, підтримують, допомагають одна одній, радяться. Щодо родин, то всі вже звикли, що їхні мами і дружини, окрім турботи про них, активно допомагають іншим.

­ Ми нікого з тих, кому допомагаємо, не знаємо, це хлопці з ними зустрічаються. Але допомогу воїнам АТО вважаємо своїм обов’язком. Всі ми віримо в те, що можемо щось змінити в цьому світі на краще. Вважаю, що час кожному з українців брати на себе відповідальність за свою країну, ­ говорить ідейний натхненник жіночої частини організації Вікторія Іванько. – І хоча ми всі прийшли у волонтерство випадково, та ми мотивовані цією роботою, яка об’єднала людей з різними менталітетами, характерами, інтересами і захопленнями.

Новим напрямком діяльності організації стала допомога дітям, які потребують коштів на лікування.

­ Якщо кожен в місті пожертвує хоча б одну гривню, то загалом це буде чималенька сума.

Та крім приємних моментів, у своїй роботі вони часто зустрічаються з нерозумінням. І хоча за свою допомогу не чекають подяки, неприємно чути таке запитання: ­ Яка твоя особиста вигода?

­ Ви знаєте, я задумалася над цим питанням, і знай­шла відповідь, ­ говорить Вікторія Іванько.­ Працюючи в організації я отримую моральне задоволення, реалізую свої організаторські здібності. А ще всі, хто тут працює, як це не пафосно звучить, патріоти своєї країни, свого рідного міста.

Волонтери намагаються зробити свою діяльність повністю прозорою: при відкриванні опломбованої скриньки і підрахунку зібраних коштів завжди запрошують сторонніх спостерігачів, постійно публікують звіти про свої поїздки. А рахувати тут, повірте, вміють. Із 8 чоловік жіночої частини колективу, половина працює головними бухгалтерами на підприємствах міста. Тож і до оформлення звітів підходять з великою відповідальністю, рахуючи кожну пожертвувану копійку. Всі бажаючі можуть перевірити діяльність волонтерів, дізнатися на які потреби використали отримані кошти. Та важливо, щоб люди розуміли, що волонтерство – це не лише збір грошей на благодійність, а ще й безоплатний внесок частинки своєї душі у важливу справу.

Наталія Корень.

 

 

 

На фото: волонтери за роботою на складу ГО «Вогонь Відродження».

 

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Дорогій внучці і племінниці

Катеринці ГУБАР
на 5 рочків

Ми тебе дуже любимо і бажаємо: хай несуть білочки гостинці у вишиваній торбинці, подарунків так багато, бо в Катрусі нині свято. Десь у лісі серед трав зайчик квіточок нарвав. Цілу ніч ішов він пішки, аж втомились в нього ніжки. У двері лапкою шкребе: «З днем народження, Катрусю, тебе».
Дідусь, бабуся, дядя Саша.
м. Бахмач.

Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: 26003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^