» Непрості будні медичних працівників
Інформація до новини
  • Переглядів: 21
  • Автор: admin
  • Дата: 5-04-2021, 08:40
5-04-2021, 08:40

Непрості будні медичних працівників

Пандемія коронавірусу, яка охопила світ у 2020 році, докорінно змінила життя українців. Нині країну тероризує британський штам вірусу. Говорять, що він ще підступніший, призводить до ускладнень, вкладає на лікарняні ліжка молодих людей. Інфекційні відділення чи не по всій країні переповнені. Складна ситуація і у Бахмацькій міській лікарні. На період пандемії терапевтичне відділення медичного закладу тимчасово перепрофільовано у інфекційне, яке з 1 квітня розраховане на 90 ліжок, нині тут лікується 60 хворих.
Незважаючи на високий ризик зараження, жертвуючи власним здоров’ям та життям, медичні працівники продовжують працювати, рятуючи людські життя від смертельно небезпечного вірусу. Про нелегкі будні медичних працівників Бахмацької міської лікарні вдалося поговорити із медичною сестрою ковідного відділення Валентиною Черняковою, яка як ніхто розуміє небезпеку хвороби та складність роботи медиків, які знаходяться в епіцентрі боротьби зі страшною недугою.
­ Медичні сестри найбільше часу проводять із хворими, тому у нашій роботі дуже важливо не лише професійно виконувати свою роботу, а й бути іще гарним психологом. Пацієнти здебільшого у відчаї, переживають за стан свого здоров’я, тому, крім медичних процедур, призначених лікарем, необхідно вміти заспокоїти людину, допомогти подолати найскладніший період, зарядити оптимізмом, вселити надію на краще, ­ говорить Валентина Іванівна. ­ Всі ми знаємо про підступність хвороби, але рік тому не вірилося, що вона так швидко поширюватиметься і дійде до Бахмача. Коли на лікування у відділення прийняли першого хворого, були, звичайно, в шоці, переживали за себе і своїх рідних, але добре розуміли відповідальність перед пацієнтами і своєю совістю. – Нині, коли кількість хворих постійно збільшується, навантаження на медичних працівників також збільшується, інколи за зміну ніколи навіть на хвилиночку присісти або випити чаю чи перекусити, але ми не нарікаємо, дивлячись на хворих, хочеться бути всесильним, аби вилікувати, допомогти. Звичайно, нелегко працювати, але ми ніколи не відмовляємо пацієнту у будь­якому проханні, спираючись на зайнятість, втому чи поганий настрій. Виконуємо свою роботу, адже кожна із нас добре розуміє, що для одного ми медична сестра і помічниця, для іншого – порадниця, а ще для когось – ангел­охоронець. До обов’язків ставимося відповідально, до всього звикаємо. Єдине, до чого не можна звикнути, ­ говорить медпрацівник із сумом і тривогою у голосі, ­ це смерть. Тоді сліз не сила стримати, на душі невимовний смуток. А от коли вдається допомогти людині одужати, повернутися до звичного життя із найскладнішого стану, побороти коронавірус, це викликає неабияку радість. Радієш, наче за когось із близьких та рідних людей.
Спілкуючись із Валентиною Іванівною розумію, що вона любить свою роботу, не дивлячись на її складність, а в нинішніх умовах і небезпеку. Ще з дитинства вона розуміла, що працювати в медицині – благородна справа. А вже у випускному класі для себе чітко вирішила, що точно обере фах медичної сестри. Таємно від
рідних поїхала вступати у Конотопське медичне
училище, а вступивши, вдома із радістю оголосила гарну новину, що стала студенткою. Закінчивши медичний заклад, молодий спеціаліст набувала досвіду у Путивльському районі Сумської області. Саме там дівчина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олександром. Після заміжжя та народження сина Сергія Валентина Чернякова прийшла працювати у Бахмацьку центральну районну лікарню. Вже більше 25 років вона– медична сестра терапевтичного відділення. Уважна і відповідальна, завжди із усмішкою і гарним настроєм приходить до хворих. Саме за професійність та привітну вдачу поважають Валентину Іванівну пацієнти та колеги.
Медичні працівники – справжні герої нашого часу. У звичному житті ­ тихенькі і непомітні, а на роботі ­ мужні та професійні, справжні ангели­охоронці. Вони не чекають похвали чи нагород, найголовніше – це врятовані життя, одужання пацієнтів. Кожен із них добре розуміє про ризик зараження, але вірять, що дотримання необхідних правил, використання засобів захисту, власний імунітет все ж дозволять уберегтися від небезпечної недуги. Та попри все майже кожен медпацівник перехворів на COVID­19.
Хочеться вірити , що ми зможемо подолати цю пандемію і повернутися до звичного життя, такого веселого і щасливого – без коронавірусу, без хвороб, без війни.
Інна МОЗГОВА.
Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Нашій дорогій


Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: golospris2017@ukr.net, golospris@i.ua
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: UA633808050000000026003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^