» Школа дітей війни
Інформація до новини
  • Переглядів: 464
  • Автор: admin
  • Дата: 21-12-2015, 09:07
21-12-2015, 09:07

Школа дітей війни

Скільки наснаги, тепла та щирої поваги до газети «Голос Присеймів’я».

Якось на її сторінці я побачила фото своєї рідної школи. Школи, яка вистояла війну.

Поблизу, метрів за 200 від неї, знаходилась будівля колишнього насіннєвого заводу. Після ворожого бомбардування заводу не стало. Лише руїни залишилися від нього. А школа для нас, дітей війни, вціліла, була неушкодженою. Колишній Будинок піонерів ­ це стіни згаданого насіннєвого заводу.

Війну я не пам’ятаю, а післявоєнні роки часто згадую. Навчалась я в другому класі , коли була організована екскурсія в Батурин. Ми йшли пішки старою Батуринською дорогою. У кожного із нас була пляшечка з водою. Стояла літня спека, діти непритомніли, але нас виручали люди в селах, повз які ми проходили. Жителі давали нам свіжу водичку. Організував цю екскурсію учитель фізкультури Зимогляд Михайло Маркович, уродженець села Городище. Ми дійшли до Батурина і повернулись назад.

Гарні вчителі навчали нас тоді , чудовий сад буяв біля дерев’яного приміщення рідної школи, в якій колись була церква і, мабуть, Господь врятував від руйнування цю будівлю.

Ми, діти війни, дуже любили вчителя ботаніки Павла Мефодійовича Шимка, вчительку німецької мови , мого класного керівника Лук’яницю Марію Петрівну, вчительку російської мови Марію Терентіївну Нагорну та інших.

В ті роки люди жили незаможно, були всі рівні. Директор школи Микола Самійлович Вовк жив із сім’єю в інтернаті, а з іншого боку інтернату жили діти з Тиниці, Фастівців, Шумейок та інших сіл. Це вже були діти 8­10 класів. Школа була переповнена учнями, так як були серед нас і переростки.

Свого часу я хотіла себе спробувати на літературній ниві ­ писати оповідання, вірші, але доля розпорядилася інакше, я пов’язала свою трудову діяльність з енергетичною галуззю.

Ось мої рядки, присвячені вчителям та учням рідної четвертої школи, яка колись мала назву залізнична школа №48.

Стоять на дорозі

чудові дві школи –

дерев’яна школа та кам’яна,

що чудом вціліли від лиха війни –

вони так потрібні були дітворі.

Дітвора непроста –це діти війни,

голодні, убогі і босі були ми тоді.

Робили чорнило , щоб можна писать ,

олівчик чорнильний дробили.

Водичку лили у чорнильницю,

яку в руках до школи носили.

А ручки із дерева клена робили,

у них вставляли перо,

писали з «нажимом» , красиво.

Морози великі життя не давали,

бо ветхе було тоді убрання.

І руки, і ноги у нас відмерзали,

Та всі йшли до школи щодня.

І школа привітно всіх зустрічала,

хоч нас багато було.

І двері свої вона відкривала,

давала нам всім наснагу й тепло.

А ви запитаєте, скільки їй років ?

За півтора століття батьків, дідусів, матерів

вона наших навчала,

і дітям війни в ній так тепло було.

Над рідною школою – синя блакить.

На меморіалі Слави вічний вогонь горить.

Він охороняє солдат,

що вічно в могилі лежать.

Наснаги вам, діти четвертої школи,

хорошого настрою, учителі.

Блакитного неба і щастя доволі,

в цій школі ми вчились і з нею жили.

Олесь Донченко вважав, що школа є другою рідною матір’ю дитини.

Школо ! Мати моя рідна !

Скільки років минуло, скільки вітрів перевіяло. Які грози прогриміли, а ти все живою і юною стоїш у серці, оповита , мов серпанком, любов’ю і ніжністю. Проходиш повз високий будинок з сонячними вікнами, звідки долітає веселий гамір дітвори, і хочеться гукнути голосно : «Здрастуй, школо! Привіт тобі від колишнього твого учня !»

Марія Микитівна Сергієнко (Бондаренко),

випускниця 10 Б класу 1956 р.

Бахмацької залізничної школи №48

( нині школа №4).

 

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: 26003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^