» Загартований життям, випробуваний долею
Інформація до новини
  • Переглядів: 940
  • Автор: admin
  • Дата: 25-01-2016, 09:06
25-01-2016, 09:06

Загартований життям, випробуваний долею

Сергій Юр’єв ­ людина , про яку варто написати окрему життєву історію. Історію не лише про відвагу, витримку, героїзм, а й про незламність духу, віру в себе, здатність вистояти перед найсуворішими випробуваннями долі. Адже у свої 19 років він пройшов війну на сході, втратив кисть лівої руки, але має жагу до життя та вболіває за свою Батьківщину, за яку проливав кров.

Сергій народився й виріс у селі Бахмач. Тут навчався у школі .

– Був доброзичливим хлопцем, завжди з усіма товаришував, ­ розповідає про свого колишнього учня класний керівник. – Найкращі шкільні друзі Сергія – Влад Погорілий, Влад Копа та Артем Шиш і дотепер підтримують з хлопцем дружні стосунки, в усьому допомагають. В пам’яті вчительки закарбувалося, як Сергій, взявши за руку маленьку сестричку, приводив її до дитячого садочка. І так було щоранку,адже мама працювала на фермі, вдосвіта йшла на роботу, а син, аби хоч чимось їй допомогти, брав обов’язки вихователя на себе.

Після закінчення одинадцяти класів хлопець вступив до конотопського училища, мріяв здобути професію . Але згодом плани юнака змінилися, він потрапив на схід боронити територіальну цілісність держави. Війна залишила у пам’яті Сергія безліч різних спогадів. Проте найбільше і , мабуть, назавжди у пам’ять врізався той ранок, коли отримав поранення. Вночі він стояв на варті. Вже світало, коли почув свист міни. На те, щоб сховатися, часу не було. Лише одна мить і осколки від фугасу, який вибухнув зовсім поруч, потрапили в груди та шию, а один із них зрізав кисть лівої руки. Добре те, що друзі­побратими з’явилися вчасно та надали першу невідкладну допомогу, аби запобігти втраті крові. цим, мабуть, врятували життя.

Сергія доправили до Харківського військового шпиталю. Поранення сина стало для його мами Наталії Костянтинівни великим ударом, її серце розривалося від розпачу та болю. Єдине, що її тоді хоч трохи заспокоювало, ­ це всебічна підтримка. Першими, хто не залишив родину наодинці зі страшним горем , був депутат районної ради Василь Миколайович Булах, він сам запропонував кошти на лікування молодого бійця. Відгукнулися також односельці, однокласники Сергія, працівники місцевого сільськогосподарського підприємства, де працює мама.

­ Допомагають і зовсім незнайомі люди, ­ розповідає юнак. ­ Одна літня жінка­пенсіонерка із міста Київ, дізнавшись про мою трагедію, перерахувала кошти, які тривалий час відкладала із невеличкої пенсії. кошти необхідні на сучасний дороговартісний протез,який виконуватиме деякі звичні рухи.

Коли ще Сергій перебував у Харківському військовому госпіталі, його відвідав командувач Національної гвардії генерал­лейтенант Степан Полторак, та особисто вручив хлопцю нагрудний знак «За військову доблесть» та посвідчення до нього. А у жовтні минулого року Сергій Юр’єв отримав іще одну відзнаку – «За верность долгу и присяге», яку його мамі вручив голова Бахмацького осередку Української Спілки воїнів Афганістану ( воїнів­інтернаціоналістів) Валерій Колоша, адже юнак на той час перебував на лікуванні.

У перші дні нового 2016 року із Сергієм зустрівся його благодійник та меценат Василь Миколайович Булах.

­ Як здоров’я , Серьожо, як справи ? ­ поцікавився він.

­ Звикаю до мирного життя, вчуся жити по­новому. Все одно час від часу думками повертаюся на схід , згадую пережите, прокручую вже вкотре все в голові, переживаю за побратимів, які нині перебувають в зоні проведення антитерористичної операції, ­ говорить юнак.

Але сумувати хлопцеві ніколи. Йому необхідно подумати про своє майбутнє, в яке він, завдяки моральній підтримці небайдужих, дивиться впевнено. Нині Сергій Юр’єв студент Харківського політехнічного інституту, опановує професію програміста. Тож успіхів йому, адже незабаром у першокурсника розпочнеться перша сесія.

Вони ще довго спілкувалися, а потім юнак тремтячою рукою дістав із кишені нагороди. І протягнув Василю Миколайовичу. «Ось подивіться», ­ тихо промовив. «Сергію, ти заслужив ці нагороди, ти – справжній герой, ­ розглядаючи відзнаки , відповів Василь Миколайович . – Хочеться вірити, що у подальшому твоєму житті складеться все добре, адже ти цього вартий».

Сергій похвалився іще однією новиною, адже нещодавно за кошти держави йому придбано протез. З допомогою протеза хлопець розчищав двір від снігу, ним можна підтримувати лопату і від цього легше.

А влітку Сергія Юр’єва запрошують в Італію, де фахівці компанії з виробництва протезів встановлять протез кисті нового покоління – із рухомими пальцями, вживленими нервами, який не лише імітуватиме , а й виконуватиме чимало звичних рухів.

Якось стало не по собі. Боляче було дивитися на ось цього, зовсім молодого хлопця, якому довелося побувати на війні, подивитися смерті в очі. Але головне, що він не втратив міцності духу, віри в себе, а навпаки загартувався життям і вистояв усі випробовування, які йому приготувала доля.

Василь Миколайович і цього разу не залишив Сергія без гостинців. – Це тобі, Серьожо, новорічний подарунок від мене, ­ подав декілька купюр хлопцеві. ­ Нехай цей рік буде щасливим як для тебе, так і твоїх рідних.

А дізнавшись про те, що у родині Сергія сутужно з дровами, Василь Миколайович тут же пообіцяв ними забезпечити. Того ж дня дрова були доставлені до садиби Сергія Юр’єва, це і не дивно, адже слова Василя Миколайовича ніколи не розходяться з ділом.

 

Інна Мозгова.

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Нашій дорогій


Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: UA633808050000000026003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^