» Приїжджайте частіше додому
Інформація до новини
  • Переглядів: 406
  • Автор: admin
  • Дата: 29-01-2016, 12:26
29-01-2016, 12:26

Приїжджайте частіше додому

Сьогодні Михайло Іванович – ювіляр. Зозуля накувала йому 70 років. – За плечима ціле життя, а минуло, ніби одна мить, ­ розповідає чоловік. ­ З Марією ми виросли на одній вулиці, товаришували, а потім побралися, створили сім’ю, жили душа в душу, цінували один одного. Разом із дружиною, яка, на жаль, залишила цей світ, виростили, виховали та дали путівку в життя двом дітям. Син мешкає у Дніпропетровську, а донька неподалік – в Ніжині. Обоє мають гарну роботу, свої сім’ї, ­ із гордістю розповідає Михайло Іванович.

Торік, коли приїздили погостити із Дніпропетровська внуки, подарували йому мобільний телефон. Тепер Михайло Іванович може у будь­який час поговорити із дітьми, внуками.

Тиждень тому зателефонував син. Розпитував про здоров’я, самопочуття, про новини в селі. А потім повідав найрадіснішу новину: «Тату, ми збираємось до Вас у гості, приїдемо в день ювілею». Синові слова зігріли батькову душу. Не забув син про батьків ювілей. «Як добре, що всі ми зберемося родиною, побачимося, наговоримося досхочу», ­ крутилося у батьковій голові.

Вже давно не телефонувала донька . Декілька разів батько набирав її номер, але вона не брала слухавку. Зателефоную іще раз, запрошу на ювілей, адже так хочеться зустрітися . Михайло Іванович дістав із кишені мобільний телефон і вкотре набрав номер доньки. Цього разу почув рідний голос: « Тату, привіт. Вибач, але мені зараз ніколи, ­ випалила вона, ­ приїду на ювілей тоді й поговоримо». Батько навіть слова не встиг сказати, а у телефоні тиша. Гірко стало на душі, защеміло десь під серцем. Радувало одне – донька також збирається приїхати в день його народження.

Михайло Іванович заздалегідь побував у місті, дещо скупив для святкового столу. А сусідка Оксана ще й пирогів з маком напекла. Батько з нетерпінням чекав гостей. Зранку прибули син із невісткою з подарунками та повними сумками наїдків. Донька все не з’являлася, не телефонувала, слухавку не брала ні від батька, ні від брата. Батько намагався не показувати душевного болю, а в очах лише сум. Донька, його дорога Тетянка, так і не приїхала, не з’явилася на батьківському порозі, навіть не привітала батька по телефону. «Забула, мабуть, та нічого, у неї ж робота, багато особистих справ, їй ніколи і вгору глянути. Коли їй думати про старого батька», ­ виправдовував у думках свою дорослу Тетянку. А серце щеміло від болю. І так хотілося сказати на весь світ: «Діти, не забувайте про батьків. Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому».

Інна Мозгова.

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Миколі Олександровичу Доценку

на 60-­річчя
Літа відлітають лелеками у вирій,
у далі безкраї ­ за обрій летять,
а Вам, любий тату, на життєвій ниві
сьогодні від роду уже 60.
Низький Вам уклін від дітей і онуків,
здоров'я міцного з роси і води,
нехай ваші лагідні натруджені руки
тепло і любов нам дарують завжди.
Спасибі, татусю, за ночі безсоннії,
спасибі, рідненький, за те, що Ви є,
нехай же Господь Вам дарує здоров'я,
наснаги і сили щодень додає.
Дружина, діти, внуки.
с.Білі Вежі ­ м.Рославль.




Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: 26003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^