Кохання, довіра, взаємоповага – це почуття , які ніколи не втратять свою актуальність. І сьогодні, напередодні Дня всіх закоханих, хочу розповісти про подружню пару, яка через десятиліття пронесла ці почуття.
Іван Сергійович та Євдокія Іванівна Гненики із Красилівки нещодавно відсвяткували 66-річний ювілей подружнього життя.
- Всі ці роки ми з Іваном прожили душа в душу. І дітям, і внукам своїм такої злагоди в сім’ях зичу. Завжди разом і відпочиваємо, і працювали, - розповідає Євдокія Іванівна. Одружилися Гненики в повоєнні роки, якраз на Богородицю, 8 січня. Коли сивочоле подружжя згадує про свої молоді роки,здається, зморшки на їх обличчях розгладжуються, а в очах з’являється молодечий блиск. Знали один одного ще зі школи, та почуття з’явилось значно пізніше. Іван Сергійович воював на фронтах Другої світової війни. Як сам говорить, має найпочесніше військове звання - рядовий . Отримав поранення в бою. Груди ветерана прикрашають багато орденів та медалей. Такий статний, веселий, меткий і запав у серце своїй Євдокії. Як же освідчувався бравий військовий? - запитую.
- А як, прийшов та й говорить: «Та поки вже ходити, давай одружимось». Та я й згодилась, - розповідає Євдокія Іванівна і додає. - До речі, поки ми не розписалися, то Іван у нас і в хаті не був. Батьки були проти мого вибору. Та потім полюбили зятя . Коли розписалися, відразу ж і обвінчались. Вінчання відбувалось тоді в хаті. Я виходила заміж в пальто. Наречені тоді в основному вдягали спідниці та кофти, тож я мала гарний наряд.
Подружжя виховало п’ятеро дітей. Євдокія Іванівна має звання «Мати-героїня». Цілий вік Гненики пропрацювали в місцевому сільгосппідприємстві. Іван Сергійович робочим на фермі, Євдокія Іванівна - на ваговій. Вдома тримали велике господарство. Зараз сили вже не ті, то на подвір’ї тільки дві собаки та кури. Допомагає поратись по господарству внук Олександр, з яким мешкають разом. У хаті ідеальний порядок. На стінах фото дітей та внуків, вишивки господині. Каже, колись захоплювалась у вільний час, зараз вже не вишиває. Дивуюсь, як тільки вправлялась багатодітна мати.
У селі Красилівка знають це подружжя як взірцеву сімейну пару.
- Вони завжди і всюди разом: і за покупками, і на святах – гарний приклад молодому поколінню, - говорить секретар Красилівської сільської ради Валентина Данильчатенко.
Ювілеї подружнього життя Гненики не відзначають, адже не вважають це якоюсь надзвичайною подією. Та, мабуть, їм це і не потрібно, радіють кожному прожитому дню разом. І найціннішим у своїх відносинах вважають любов, довіру і взаємоповагу. Це ті почуття,які зуміли зберегти попри всі випробування.
Іван Сергійович та Євдокія Іванівна Гненики із Красилівки нещодавно відсвяткували 66-річний ювілей подружнього життя.
- Всі ці роки ми з Іваном прожили душа в душу. І дітям, і внукам своїм такої злагоди в сім’ях зичу. Завжди разом і відпочиваємо, і працювали, - розповідає Євдокія Іванівна. Одружилися Гненики в повоєнні роки, якраз на Богородицю, 8 січня. Коли сивочоле подружжя згадує про свої молоді роки,здається, зморшки на їх обличчях розгладжуються, а в очах з’являється молодечий блиск. Знали один одного ще зі школи, та почуття з’явилось значно пізніше. Іван Сергійович воював на фронтах Другої світової війни. Як сам говорить, має найпочесніше військове звання - рядовий . Отримав поранення в бою. Груди ветерана прикрашають багато орденів та медалей. Такий статний, веселий, меткий і запав у серце своїй Євдокії. Як же освідчувався бравий військовий? - запитую.
- А як, прийшов та й говорить: «Та поки вже ходити, давай одружимось». Та я й згодилась, - розповідає Євдокія Іванівна і додає. - До речі, поки ми не розписалися, то Іван у нас і в хаті не був. Батьки були проти мого вибору. Та потім полюбили зятя . Коли розписалися, відразу ж і обвінчались. Вінчання відбувалось тоді в хаті. Я виходила заміж в пальто. Наречені тоді в основному вдягали спідниці та кофти, тож я мала гарний наряд.
Подружжя виховало п’ятеро дітей. Євдокія Іванівна має звання «Мати-героїня». Цілий вік Гненики пропрацювали в місцевому сільгосппідприємстві. Іван Сергійович робочим на фермі, Євдокія Іванівна - на ваговій. Вдома тримали велике господарство. Зараз сили вже не ті, то на подвір’ї тільки дві собаки та кури. Допомагає поратись по господарству внук Олександр, з яким мешкають разом. У хаті ідеальний порядок. На стінах фото дітей та внуків, вишивки господині. Каже, колись захоплювалась у вільний час, зараз вже не вишиває. Дивуюсь, як тільки вправлялась багатодітна мати.
У селі Красилівка знають це подружжя як взірцеву сімейну пару.
- Вони завжди і всюди разом: і за покупками, і на святах – гарний приклад молодому поколінню, - говорить секретар Красилівської сільської ради Валентина Данильчатенко.
Ювілеї подружнього життя Гненики не відзначають, адже не вважають це якоюсь надзвичайною подією. Та, мабуть, їм це і не потрібно, радіють кожному прожитому дню разом. І найціннішим у своїх відносинах вважають любов, довіру і взаємоповагу. Це ті почуття,які зуміли зберегти попри всі випробування.
Наталія Корень.