14 лютого відзначили свято закоханих – День святого Валентина та Міжнародний день дарування книг.
Кохання… Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що ж це таке . Це велика загадка життя. Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам’янистому грунті, - стверджує індійська народна мудрість. І, можливо, тому кожне нове покоління намагається розкрити вічну таїну кохання. Саме кохання, любов – джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми зверталися композитори, поети, письменники, художники, філософи. І коли до поета чи музиканта несподівано приходило це почуття, то народжувались такі прекрасні твори-романси. Якщо запитати ,який романс найвідоміший, відповідь майже буде одна: «Я помню чудное мгновенье». М.Глінки на слова О.Пушкіна.
кохання приходить тоді, коли однієї миті стежки двох перетинаються і зливаються воєдино. кохання приходить раптово і несподівано, коли час раптом зупиняється, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти. Так, кохання хочеться відчувати, про кохання хочеться читати книжки. В залізничній бібліотеці КМС-285, що знаходиться у Будинку дитячої та юнацької творчості, основну частину книжок читачі вибирають про кохання. Сучасні книжки про кохання - це книги про роздуми душі та серця. Ми насолоджуємося творами поетів і письменників різних часів і відчуваємо, наскільки різноманітним буває це почуття. Для одного це сором’язлива та боязка перша любов, а для іншого – сильна пристрасть, що заполонила все серце. І слова кохання теж лунають по-різному. Це й крик, що звучить, начебто, на увесь світ: « Я тебе кохаю», це і ніжний шепіт: «Люблю, люблю, люблю…» Тому, як приклад палкого кохання, читачі до бібліотеки приходять сімейними парами. Це - Лілія Василівна та Володимир Олександрович Кровлайдіси, Анатолій Панасович та Марія Іванівна Будніки, Ніна Леонтіївна та Олександр Олексійович Приходьки, Віталій Іванович та Марія Прокопівна Пархоменки, Герман Степанович та Надія Василівна Бикадорові, Микола Федорович та Любов Олексіївна Кириченки, Віктор Борисович та Галина Сергіївна Фастові та інші.
Про кохання написано багато. Багато тому, бо коли це почуття з’являється, завмирає серце, тремтить душа, хочеться писати вірші й оспівувати свою любов. Серед читачів-поетів бібліотеки - Володимир Іванович Онищенко, Ліана Григорівна Лещенко, Микола Федорович Кириченко та інші.
Події, які відбуваються в нашій країні протягом останніх двох років, надихають писати вірші про нинішнє покоління. Саме це покоління ввійде в історію як захисники Вітчизни, учасники АТО. Це не просто вірші. Це згусток живої енергії, сформований із творчих енергій читачів, що втілився в книгу. Кожен ділиться тим, що було посіяне, мов озимина. тим, що не вимерзло серед холоду зими й дало сходи наступної весни. Що пекло в серцях і тяглося до неба під гарячим літнім сонцем, та рясно й болісно зродило восени. Важко писати про війну, важко підбирати рими до слів «біль», «ненависть», «сльози», «кров»… Хочеться вірити, що сидячи у затишному кріслі, люди писатимуть вірші , коли підбиратимуть рими лише до слів «кохання», «щастя», «краса»… Саме це почуття допомагає і допомагатиме вижити бійцям і повернутися в рідний дім до своїх коханих.
Швидко плине час . Століття за століттями. Разом з ним змінюємося і ми. «А що ж кохання? Можливо, воно вже не існує?» – іноді подумає хтось. І хочеться тоді крикнути: « Ні! Ні! Та ще раз ні. Любов жива, і ніколи не зникне, доки існує життя, адже кохання і є життя».
Ідіть назустріч коханню, і ви обов’язково зустрінете свою єдину половинку. Якщо ви чекаєте на казкового принца чи принцесу, повірте у диво – казка стане реальністю.
Валентина Бойко,
бібліотекар залізничної бібліотеки КМС-285.