» Кохання, винесене з неволі
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 134
  • Автор: admin
  • Дата: 24-06-2016, 13:38
24-06-2016, 13:38

Кохання, винесене з неволі

На вулиці буяв червень. Невеличке українське село, що розкинулось поблизу життєдайної річки, мліло в літній спеці. Була неділя, вісімнадцятирічна Катерина з подругами збиралася на луки – погуляти серед розмаїття запашних трав, назбирати квітів, що зачаровували своєю красою.

Катерину, яка завжди була душею компанії, вже чекала на вулиці зграйка дівчат, а вона довго й ретельно вмивалася, бо з самого ранку допомагала мамі на городі. Раптом за ворітьми обірвався веселий дівочий сміх, і серед тиші, що на мить застигла у повітрі, пролунала страшна звістка: «Розпочалася війна!...»

Коли ворог окупував Україну, Катерина разом з деякими односельцями пішли в партизани, адже найзаповітнішим бажанням молодої дівчини було визволити рідну землю від нацистського ярма. Якось під час відвідин рідного села її схопили в хижі пазурі гітлерівці. Вони не запідозрили молоду, вродливу селянку у співпраці з народними месниками, тож відправили на роботу до далекої Німеччини. Як не побивалася українка за своїм селом, рідними, друзями, але вирватися з неволі так і не змогла. У чужій країні її запримітила заможна пані, яка і забрала Катерину працювати до свого маєтку. Невільниця згодом відчула добре ставлення до себе господині та її сім’ї. Це була німецька родина лікарів. Інтелегентні , виховані люди жаліли дівчину, яка їм розповіла про свою нелегку долю. Одного разу, коли Катерина йшла вулицею до магазину за дорученням пані, зустрілася поглядом із хлопцем, що також трудився в Німеччині не по своїй волі. Олексій також був родом із України. Нацисти, як виявилося, хотіли заб­рати його молодшу сестру, та хлопець пішов замість неї… Катерина та Олексій спочатку зраділи одне одному, як земляки, потім здружилися. Зустрінуться – дівчина намагається покласти йому в кишеню то шматочок хліба, то картоп­лину, бо юнаку не пощастило з хазяїнами. Так з дня в день на чужині зароджувалося їхнє кохання…

Це світле почуття вони пронесли крізь неволю і зберегли в розлуці, коли повернулися на Батьківщину. До речі, поїзд із остарбайтерами, у якому їхав Олексій, потрапив в аварію, та, як з’ясувалося згодом, вцілів лише останній вагон, в якому і був хлопець.

Катерина, повернувшись додому, відразу пішла на роботу до колгоспу, тяжко працювала, адже в цей час всі сили були спрямовані на те, щоб підняти країну з руїн. Та ні на мить вона не забувала свого Олексія, сподівалася, що він все ж таки приїде за нею.

Через півроку на подвір’я до Катерини зайшов статний молодий чоловік, у якому вона відразу впізнала свого коханого. Відтоді вони не розлучалися. Двоє люблячих сердець, які зазнали стільки горя, пережили випробування долі ­ не розгубили великої любові, а поєдналися у шлюбі. У молодого подружжя у злагоді та коханні народилося двоє гарних дітей. На жаль, Олексій рано пішов із життя, далися взнаки тяжкі роки неволі.

Катерина сама ставила дітей на ноги, які згодом виросли добрими людьми, гідними своїх батьків. Доживаючи віку у турботливої доньки, жінка часто згадувала свого Олексія, любов до якого вона пронесла через усе життя. Нині Катерина та Олексій спочивають поруч на українській землі, а їхній рід продовжують діти та внуки, що свято бережуть світлу пам’ять про своїх батьків.

... Знову буяє червень, який ще у народі називають місяцем тиші.

Світлана Кириленко.

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Нашій дорогій


Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: golospris2017@ukr.net, golospris@i.ua
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: UA633808050000000026003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^