» Не було б щастя, так нещастя допомогло
Інформація до новини
  • Переглядів: 216
  • Автор: admin
  • Дата: 23-09-2016, 13:03
23-09-2016, 13:03

Не було б щастя, так нещастя допомогло

­ У мене немає власного житла, я сирота. Куди мені з ним іти і що робити? Я не можу забрати дитину у гуртожиток,­ витираючи сльози, плакала молода жінка у лікарняній палаті.

­ Ну, може ви все­таки подумаєте і не будете робити поспішних висновків, про які потім дуже пошкодуєте,­ розважливо умовляла молоду матусю досвідчена лікарка.

­ Життя може змінитися будь­якої хвилини, але помилку виправити буде вже неможливо. А жити з цим дуже важко. Зрозумійте, що в кожній дитині ви бачитимете свого сина, рахуватимете роки, коли він піде до садочка, до школи.

Тим часом у породіллі розривалось серце, вона дуже любила свого малюка, але у силу складних обставин не мала змоги його виховувати. Та й що вона могла йому дати, якщо грошей не було на елементарні речі – дитяче харчування, підгузки та одяг. Твердо вирішила, що про сина краще подбає держава, як свого часу дбала про неї.

Олі не пощастило з батьками. Народилася вона у сім’ї, де тату і мамі спиртні напої були дорожчі за власну дитину. Будучи ще маленькою дівчинкою, вона зазнала життєвих випробувань, оскільки батькам було до неї байдуже. Згодом Оля потрапила до інтернату, де їй жилося краще, ніж вдома. Там до маленької дівчинки прикипіла душею вихователька Любов Іванівна, яка, навіть, забирала її на вихідні до себе додому. А ще Оля мала найкращу подружку Оксану, батьки якої загинули в автокатастрофі. Дівчатка, ніби дві сестрички, завжди були разом. Так рік за роком промайнули роки навчання. Прийшов час вирушати у самостійне життя. Тут дороги подружок розійшлися. Оля вступила до ПТУ здобувати фах кухаря, а Оксана ж поїхала на Західну Україну до своїх далеких родичів. Оля мріяла стати професіоналом своєї справи. Сумлінно навчалася, дослухалася до порад викладачів. Раділа, коли зустріла перше кохання. Здавалось, щастю не буде меж. Олександр, так звали її хлопця, теж кохав Ольгу. Він був студентом престижного вузу. Його батьки були заможними людьми.Та, коли вони дізналися, що їхній єдиний син зустрічається з сиротою, зробили все для того, аби ці стосунки припинилися. На той час Ольга вже була вагітною. Новину про те, що Олександр їде на навчання до Англії, сприйняла дуже болісно.

…Молода жінка присіла на край ліжка. Очі її затьмарили сльози, погляд упирався в нікуди. Помітно, що вона страждає від прийнятого рішення. Лікарка поклала перед нею папери і запропонувала ще подумати, а сама вийшла з палати. Оля тремтячими руками взяла документи і поставила підписи, вмовляючи себе: «Я не впораюся, не зможу, мені важко». Подумки просила пробачення у своєї кровиночки.

Швидко одягнувшись, склала свої речі і поспішила на вихід. У коридорі її зустріла медсестра, спробувала зупинити, але жінка відвернувшись побігла.

­Ти хоч би на дитину свою подивилась, може б щось змінилось.

Ольга бігла вниз по сходах: «Швидше б покинути ці стіни. Швидше б забути». На виході вона помітила бригаду швидкої допомоги з вагітною жінкою на каталці. Лікарі дуже поспішали, говорили, що потрібна термінова операція. На мить Ольга зупинилась, обличчя жінки здалось їй знайомим. – Та це ж Оксана, її подружка з інтернату,­ зринуло у пам’яті молодої матусі.

Ноги самі несли її назад. Треба було з’ясувати, що з нею. У свідомість повернулися слова лікаря: «Потрібно оперувати, у неї третя негативна група». Оля повернулася у палату. Паперів на столі вже не було. Сльози градом покотилися по обличчю.

­У мене ж така група крові. Я можу допомогти Оксані, ­ прийшло на думку жінці.

Ольга вискочила з палати, підійшла до лікарів і запропонувала свою допомогу.

Лікарі вагались, адже Ольга сама нещодавно народила. Та часу було обмаль. Її підготували до переливання крові, але це вже не допомогло.

­ А як же малюк? Він буде жити?

­ Жити буде, з ним все добре, шкода, що маму втратив. Кому він тепер потрібен?

Ольга схаменулася. Вона підняла очі на лікаря і сказала, що він не залишиться сиротою, і що свого вона забере. Вони обидва будуть з нею. Обіцяла, що буде найкращою мамою своїм синам. Лікарка не вірила, що їй це каже жінка, яка декілька годин тому відмовилась від своєї дитини.

­А чи можна знищити ті папери, що я підписали?

­Які папери? А хіба вони були,­ відповіла лікарка, посміхаючись.

Через декілька днів Ольгу з двома синами зустрічали подружки з гуртожитку з повними пакетами подарунків для немовлят. Прийшла колишня вихователька Ольги Любов Іванівна. Вона, обнявши молоду жінку, запевнила, що буде їй допомагати. А комендант гуртожитку виділила родині окрему кімнату.

­Якось проживемо, мої рідненькі,­ змахуючи сльози радості, глянувши на хлопчиків, сказала Ольга.

Світлана Губар.

Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Найкращій донечці і сестричці

Настуні Іващенко
на 5 рочків,
які вона відсвяткувала 16 листопада

У цей день народилося дів­чатко, наче сонечко, Янголятко.
Хай радіє вся земля – у світі кращої нема.
Хай усмішкою втішає і щасливою зростає
у любові і красі, і в достатку, і в добрі.
Подарунків їй від долі і в житті всього доволі.
Щоб пишались нею всі і в родині, і в сім’ї.
Тато, мама і братик.






Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама

Продам


підзорну трубу. 
Детальніше

Продам


2 кіз, воза, фортепіано, цегляний каркас 10х10 м на розбір. 
Детальніше

Потрібна


жінка по догляду за старенькою жінкою, бажано з медичною освітою і навичками по догляду.
Детальніше


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р26000110192 код 02476103
МФО 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^