Величезне задоволення отримали жителі села 8 Березня, де 5 серпня святкували день цього населеного пункту. Нині в ньому проживає лише одинадцять чоловік, а декілька десятиріч тому тут проживало від 150 до 200 жителів. Нині тут мешкають Андрій Вікторович Федоренко, Іван Федосійович та Віра Вікторівна Курдиби, Віра Миколаївна та Анатолій Миколайович Ковалі, Ганна Пилипівна Пархоменко, Микола Тихонович Охріменко, Раїса Василівна та Василь Андрійович Павліки, Надія Андріївна та Микола Михайлович Гриценки. І ось всі, що живуть в хуторі сьогодні і ті, хто проживав колись, їх діти і жителі села Гайворон, біля якого розташований цей населений пункт, і мешканці сусідніх сіл, зібрались на рідній землі , в якій закопано пуповину не однієї сотні жителів. Люди зібрались на зустріч зі своїм дитинством, зі своєю юністю, з періодами зрілості і розквіту, багато хто приїхав вклонитися своїм дідусям , бабусям, батькам і матерям, яких прийняла земля хуторського кладовища. Вони приїхали в надії зустріти своїх колишніх сусідів, знайомих, однокласників та поспілкуватися з тими, кого доля розкидала по всій Україні, дізнатися щось про тих, хто не зміг приїхати або вже відійшов за межу вічності.
Мешканців села 8 Березня зі святом привітали очільник Гайворонської громади Валентин Бойко, голова районної державної адміністрації Тетяна Неділько, депутат обласної ради Олег Калиняк, ініціатор заходу, уродженець села Дмитро Гапоненко, побажали всім здоров’я, добра, довголіття, миру і благополуччя. У знак вдячності та поваги шановним гостям вручили короваї, які потім розділили поміж присутніх.
Громада, що зібралась, була приємно вражена підготовкою зустрічі, проведенням свята. Прибрана, викошена, впорядкована територія, на якій розташовані святкові столи, сцена прикрашена банерами і святковими гаслами, чудовим концертом у виконанні хорошого, злагодженого високохудожнього самодіяльного колективу Гайворонського сільського будинку культури, якому гаряче аплодували вдячні глядачі, які не могли втриматися, щоб не підспівати чи не підтанцювати. Пожвавлення в проведення свята внесли вершникикозаки, які, як вихор, ввірвалися на хуторську землю і показали клас майстерності джигітування на конях. Це були гості із Соколиного хутора, що на Ічнянщині, під керівництвом Миколи Черепа. Їм були надзвичайно раді учасники свята. Над гаями, луками лунала чудова жива музика і встояти перед такими мелодіями, акордами, ритмами не могли навіть люди поважного віку і ноги самі несли в танок. Бурхливі аплодисменти зривав своїми піснями і мелодіями кобзи Народний артист України, кобзарлірник Василь Нечепа.
Дякували гості села вмілим рукам, майстерності, натхненню кухарів, які підготували такий щедрий, такий смачний святковий стіл.
Слова вдячності люди висловили Валентину Борисовичу Бойку, Гайворонському сільському голові, за величезний особистий вклад в організацію цього свята. Він взяв на себе практично все організаційне забезпечення святкового дійства і вміло сприяв проведенню його на належному, високому рівні. Вдячні жителі уродженцю села, людині, яка завжди піклується про його мешканців і цього разу надав фінансову підтримку, Анатолію Борисовичу Бойку. Дякували Дмитрівському селищному голові Станіславу Михайловичу Ковтуну за прекрасно підготовану культурнорозважальну програму, за те, що саме такі небайдужі люди, як він та Валентин Борисович дійсно роблять свято святом.
Ініціатором чудового заходу став колишній житель хутора, нині мешканець села Сокиринці, що на Срібнянщині, фермер, який ділиться незабутніми враженнями від свята з читачами нашої районної газети Дмитро Федосійович Гапоненко.
Задоволені люди довго не могли розпрощатися і висловлювали надію, що завдяки таким організаторам і землякам такі незабутні свята стануть традиційними.