17 вересня працівники УДСНС України відзначають своє професійне свято – День рятівника. Не випадково цей день співпадає із православним святом чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина»,яка має чудодійну силу захисту від вогню і є покровителькою та оберегом людей цієї мужньої професії.
Сергій Миколайович Корж мріяв стати пожежником ще з дитинства, бо завжди захоплювався героїчними подвигами вогнеборців. А ще дуже подобалися хлопцю потужні пожежні автомобілі. Тож професію рятівника Сергій Миколайович обрав за покликом своєї душі. Хоча й усвідомлював, що вона є однією з найнебезпечніших .
Після закінчення Пальчиківської школи юнак вступив до Ніжинського СПТУ №2, де опанував професію слюсаря. Відслуживши в армії , вирішив втілити в життя свою дитячу мрію. Молодий чоловік влаштувався на роботу водієм до пожежної частини м. Бахмача. Відтоді минуло двадцять чотири роки. В 1999 році Сергій Корж стає командиром відділення 4 караулу 14 ДПРЧ м. Бахмача.
Про цю професію справді можна сказати, що вона робить з нас справжніх чоловіків, готових протистояти будьяким труднощам, а також згуртовує колектив, де кожен без вагань підставить товаришу своє плече, говорить мій співрозмовник. Прагнучи підвищити фахові здібності, Сергій Миколайович суміщав роботу із навчанням у Вінницькому пожежному училищі.
Головним у своїй роботі вважає готовність відгукнутись на прохання про порятунок не по наказу, не за викликом, а за покликом серця, тому що це не просто професія це стан душі.
За відмінну службу і мужність, проявлені під час ліквідації пожеж, Сергій Корж неодноразово отримував нагороди. Але він не любить ними хизуватися, а у своїх вчинках геройства не вбачає. Мовляв, роблю те, що повинен.
Із вдячністю Сергій Миколайович відгукується про одного із своїх наставників Миколу Олексійовича Бойка, який завжди давав слушні поради, підтримував у різних ситуаціях, а нині знаходиться на заслуженому відпочинку.
Відважний чоловік знає і любить обрану справу, прагне зарадити чужій біді. Незважаючи на те, що це небезпечна професія, в якій досить часто доводиться ризикувати власним життям, він жодного разу не пошкодував про те, що став рятівником.
Поважають і цінують чоловіка колеги за людяність, вимогливість і професіоналізм.
А ще Сергій Миколайович люблячий чоловік, турботливий батько та вдячний син. У злагоді і любові разом зі своєю дружиною виховали двох чудових синів Євгенія та Олександра. старший Євгеній навчається у Київському транспортному університеті, а Олександр опановує знання в школі та мріє, як і тато, у майбутньому стати рятівником, бо ж вважає, що це одна з найблагородніших професій.
Світлана Кириленко.