» Життя присвятив медицині
Інформація до новини
  • Переглядів: 71
  • Автор: admin
  • Дата: 16-11-2018, 08:23
16-11-2018, 08:23

Життя присвятив медицині

Життя непередбачуване. Здається, що сьогодні все добре, людина радіє життю, поспішає у буденних справах, щось планує, мріє… І враз підступна хвороба може все зруйнувати. Тоді ми звертаємось до лікарів, котрі, обравши медичний фах, як вартові на посту, допомагають у важку хвилину. І як добре, коли у такий час зустрінеш чуйність, розуміння і, звичайно ж, професіоналізм.Саме такими якостями наділений професіонал своєї справи, людина власної думки і позиції – завідувач хірургічним відділенням Бахмацької центральної районної лікарні , лікар­хірург з багаторічним стажем Дмитро Васильович Матус. Знають і поважають його не лише на Бахмаччині, а й поза її межами. Адже багатьом Дмитро Васильович повертає здоров’я, а нерідко й життя.
Не секрет, що робота лікаря­хірурга у невеличкому районному центрі, де не вистачає кваліфікованих кадрів та сучасного обладнання, набагато важча, аніж у великому місті. Потрібно завжди бути у повній бойовій готовності, оскільки біда може трапитися у будь­який час. Однак, незважаючи на всі складнощі, чоловік вважає свою роботу найкращою і найпотрібнішою в світі. За роки своєї праці він жодного разу не пошкодував про обрану справу, бо ж свідомо пов’язав свою долю з медициною, якій присвятив своє життя. Більше сорока п’яти років Дмитро Васильович повертає здоров’я людям. За його плечима неоціненний трудовий досвід у галузі хірургії, безліч врятованих життів, корисних порад та рекомендацій хворим, котрі звертаються до нього за допомогою. Свою першу операцію лікар­хірург добре пам’ятає і досі. Це було серйозне хірургічне втручання – резекція шлунка. Операція пройшла без ускладнень. Пацієнт із Батурина довірив своє здоров’я тоді молодому лікарю. З того часу пройшло вже більше сорока років, а чоловік і досі вдячний Дмитру Матусу за врятоване життя.
На запитання, як стати вмілим і висококваліфікованим хірургом, Дмитро Васильович відповідає, з огляду на власний досвід, що хірургія – це не професія, це покликання. Необхідно любити свою справу, постійно практикувати, самовдосконалюватися, стежити за розвитком медицини в цілому, адже лікар має вчитися все життя.
… Невпинно спливають роки, вимережуючи різнобарвними нитками людські долі.
Сімдесят років тому у звичайній сільській родині, у селі Карижичі, що на Хмельниччині, у день Великомученика Димитрія сталася радісна для батьків подія – на світ з’явився хлопчик. Напевно, так розпорядилась доля. Сина назвали Дмитром у честь діда та християнського святого. Його дитинство нічим не відрізнялось від однолітків. Пізнавав навколишній світ, вчився порядності та добра разом із сестрою Галиною та братом Петром у батька Василя Дмитровича та матері Надії Семенівни. Мудра мати помітила, що ще з дитячих років Дмитро був рішучим, здібним до навчання та мав твердий характер. Тому і радила сину стати лікарем.
Після закінчення школи юнак вступив до Національного медичного інституту імені О.О.Богомольця. У навчальному закладі Дмитро Матус зустрів свою майбутню дружину Надію. Всі шість років навчання у вузі вони здобували медичну освіту в одній групі. Дмитро Васильович отримав фах хірурга, а Надія Василівна – терапевта. З бажанням працювати молоде подружжя лікарів прибуло на Бахмаччину. Свій трудовий шлях Дмитро Васильович розпочав лікарем­хірургом у 1972 році. У Бахмацькій центральній районній лікарні терапевтом трудилася і його дружина. Молодий лікар переймав досвід у старших колег: Миколи Миколайовича Дятлова, який на той час обіймав посаду головного лікаря, Михайла Гавриловича Пришви, Івана Павловича Білогруда. Їх світлини Дмитро Васильович зберігає у своєму кабінеті. Лікар­хірург пишається тим, що працював пліч­о­пліч з такими досвідченими колегами.
З 1982 року Дмитро Матус очолює хірургічне відділення Бахмацької ЦРЛ, він лікар­хірург вищої кваліфікаційної категорії. Операції, які там проводяться, не поступаються за складністю тим, які роблять провідні спеціалісти області. Злагоджений колектив відділення працює як єдина система – оперативно та відповідально, і все це для того, аби зарадити чужій біді. Із вдячністю відгукуються про лікаря­хірурга пацієнти. Людяність, порядність, професійна майстерність, вболівання за здоров’я хворих та багато інших гуманних людських якостей ввібрала в себе щира душа завідувача відділенням. До його ювілейного дня народження пацієнтка, яка нині лікується у хірургічному відділенні, присвятила йому свій поетичний доробок.
Жодного разу лікар не пошкодував, що залишився працювати на Бахмаччині. За багато років він зріднився з цією землею, тут народилися його діти – Василь, Олександр та Наталія. Щасливі дідусь і бабуся мають чотирьох внуків. У вільний від роботи час разом із дружиною, яка перебуває на заслуженому відпочинку, працюють на присадибній ділянці, вирощують овочі та фрукти. Під час розмови Дмитро Васильович часто згадує свого діда по матері Семена Марковича Бурбаса, який мав чимало вагомих нагород. Дідусь був для нього взірцем чоловічої мужності та честі. Можливо, саме Семен Маркович стимулював Дмитра стати лікарем та служити людям.

Світлана Кириленко.
Шановний відвідувачу, Ви не зареєстровані.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем

Новий коментар

І'мя:*
E-Mail:
Коментар:

Вітання

Нашому дорогому

КОЛІ ДАНЬКУ
на 2 рочки

Твій день народження не тільки твоє свято, радіють рідні, друзі теж. І ми тобі бажаєм щастя так багато, щоб у житті воно не мало меж. Нехай життя здається добрим дивом і плідні будуть справи і шляхи. Нехай живеться легко і щасливо, благословенний будь і Богом, і людьми.
Дідусь Володя,
бабуся Наташа.
с. Бахмач 1.

Детальніше

Всі вітання


Оголошення та реклама


Всі оголошення

Голос Присеймів'я

Телефон/факс редакції: 0-46-35-21503
E-mail: Golospris@cg.ukrtel.net
Skype: Голос Присеймів'я
Р/р: 26003588776 код: 02476103
МФО: 380805 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ.

Важливо

Передрук інформації дозволяється лише при розміщенні прямого посилання на оригінал.
Адміністрація сайту може не поділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за матеріали.
^