12 травня в селі Гайворон відбувся міжрайонний турнір з міні­футболу серед ветеранів.
Уже вп'яте гостинна гайворонська земля, палкі прихильники футболу, сільський голова Валентин Бойко зустрічали гостей.
Змагалися команди "Тризуб" (Гайворон), ФК "Ветерани" та ФК "Авангард" з Бахмача, ФК "Ветеран" (Талалаївка) та футбольні команди з Ічні та Дмитрівки.

Спорт – важлива складова життя людини. Як же привчити дитину змалку займатися спортом? Мабуть, найкращий спосіб – це сімейні заняття, які згуртовують родину, виховують у дитини почуття відповідальності, дружби, впевненості у собі, пропагують здоровий спосіб життя. Саме цю мету ставили перед батьками та їх дітьми організатори фестивалю «Тато, мама, я – спортивна сім’я».Наприкінці квітня на базі Чернігівського педагогічного університету відбувся ІІ етап (обласних змагань) Всеукраїнського фестивалю, у якому брало участь 15 сімейних команд майже з усіх районів області. Бахмаччину представляла сім’я Пікель – тато Ігор, мама Ірина та їхня донечка Оксана, учениця 4 класу Бахмацької ЗОШ №5.

Професія медичної сестри настільки багатогранна та відповідальна, що без неї неможливо уявити жоден лікувальний заклад. Адже від медичних сестер залежить і своєчасне виконання лікарських призначень, і порядок у відділенні та багато чого іншого. Зазвичай дівчата, що обирають цю професію, залишаються у ній на все життя, оволодіваючи не тільки навичками допомоги хворому, а і комунікабельності та стресостійкості. Тому цей фах для них – не просто робота, а й спосіб життя. І, як зазвичай, кажуть медсестри – такій роботі не можна навчитися раз і назавжди, треба щоденно перейматися підвищенням свого професійного рівня, якому немає меж.

Вже декілька років поспіль у травні Всеукраїнська дитячо­юнацька військово­патріотична гра «Сокіл» («Джура») збирає команди юних джур­патріотів із загальноосвітніх закладів району, аби відродити традиції українського козацтва. Хто такий джура? Зазвичай, джура – це молодий зброєносець, учень та вихованець козацької старшини в Україні в 16­18 століттях. Разом з козаками вони ходили в походи, брали участь у боях. Джура мав чистити зброю, доглядати коня, а за це його вчили козацької справи.

За процесуального керівництва Бахмацької місцевої прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт щодо 30­річного жителя Бахмацького району за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяла тяжке тілесне ушкодження) та ч. 1 ст. 135 КК України (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані).

ГАЗЕТА МАЄ БУТИ ДОСТУПНОЮ КОЖНОМУ ГРОМАДЯНИНУ УКРАЇНИ!Українська інформаційна державна політика, як мінімум, має забезпечувати:
• реалізацію європейського досвіду державної підтримки місцевих газет – найближчих до людей засобів масової інформації;
• український, а не російський газетний папір — в Україні достатньо комбінатів, щоб забезпечити випуск газет на своєму папері;
• збереження і розвиток сільської пошти для доставки газет в день їх виходу у будь­який куточок України.
НІЧОГО З ЦЬОГО НАРАЗІ В УКРАЇНІ НЕ ІСНУЄ!
У НАС ВІДСУТНЯ ЕФЕКТИВНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ДРУКОВАНИХ ЗМІ!Ми змушені це констатувати у Всесвітній День свободи преси…
Пересічний європеєць не уявляє ранку без свіжих хліба, молока і газети…
Для нас це поки що – недосяжна мрія.
У наших селах свіжий хліб – не щодня, молоко – або своє, або розкіш, а газета – коли доставлять…
Ми протестуємо проти неймовірного росту тарифів на доставку преси!
Ми протестуємо проти повсюдного катастрофічного погіршення якості доставки газет!
Ми вимагаємо від держави втрутитись у ситуацію на ринку газетного паперу!
У Всесвітній День свободи преси — більше 100 редакцій газет, об'єднаних Національною асоціацією українських медіа (НАУМ), нагадують владі про надзвичайну ситуацію в галузі та важливість українських газет для громадян України.
УКРАЇНІ — УКРАЇНСЬКУ ПРЕСУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПАПЕРІ, ВЧАСНО ДОСТАВЛЕНУ УКРАЇНСЬКОЮ ПОШТОЮ!ДАВАЙТЕ РАЗОМ!Газета – це, в першу чергу, читач. Без читача, передплатника – газети не існує…
Ми, журналісти, звертаємося до вас, наших читачів, з проханням: підключіться й ви до акції протесту газетярів, зателефонуйте на урядову «гарячу лінію», поставте свої запитання!
Чому в Україні немає власного газетного паперу?
Чому невпинно зростають тарифи на доставку преси?
Чому невчасно доставляють газету?
Чому закриваються поштові відділення?
Телефонуйте!
Допоможіть нам, журналістам нашого району, міста, області, України, відстояти право кожного громадянина на доступ до суспільно важливої інформації, вчасну і якісну доставку преси!
Чим більше голосів, тим потужніша наша сила!
Короткий номер урядової «гарячої лінії» ­ 1545 (безкоштовно з мереж Укртелекому, мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл).
До акції НАУМ "ПРЕСА ­ ПРОТИ ПРЕСУ" вже приєдналися близько 200 редакцій газет з усієї України. Виконання наших вимог органами влади цілком можливе, що додатково демонструє збиткова (або безкоштовна) доставка Укрпоштою "Уряд звітує" та постійних збитків (7 млн.грн./рік) від доставки газет "Урядовий кур'єр" та "Голос України".
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО АКЦІЇ! Інформуйте своїх читачів про наші вимоги! Зустрічайтесь з народними депутатами на округах! Адже вже цей випуск газети став для редакцій дорожчим на 25­40%.
Газета ­ найдемократичніший ЗМІ і має залишатися доступним кожному громадянину!

дорогих ветеранів, шановних  мешканців Бахмаччини
з Днем пам’яті та примирення та Днем Перемоги у Другій світовій війні!

Своїм серцем, душею, розумом кожен із нас відчуває, що найдорожчим є Мир, найсвятішою ­ Перемога над ворогом, який бажає смерті ближнього, зазіхає на чуже, зневажає твою батьківщину, твоє право на життя і свободу.
Тож у ці світлі травневі дні згадаємо та вшануємо усіх, хто наближав День Перемоги, відстоював Мир тоді, і тих, хто робить це сьогодні – на блок­постах і українських кордонах, волонтерських центрах, госпіталях, всюди, де наближають нашу українську Перемогу.
Миру всім нам, єдності, свободи, щастя, злагоди та добробуту кожній родині!

Михайло Іванович Бариш – ветеран Другої світової війни, шанована в селі людина. Народився він у с.Красному, тут минуло його босоноге дитинство, молоді роки, трудові будні. Михайло Іванович вже давно на заслуженому відпочинку, але попри свій поважний вік, а цьогоріч йому виповниться 93 роки, чоловік має гарну пам’ять, любить життя, людей, спілкування з ними.

У травні, коли буяли напоєні дощем трави, а крони дерев тягнулися до сонця, мешканцю села Стрільники Віталію Миколайовичу Чепуру здавалось, що всепереможне життя нічим не спинити. Тож повідомлення про відбуття до Чорнобильської зони сприйняв спокійно, без надмірних емоцій.

21 квітня у місті Чернігів відбувся III тур Всеукраїнського спортивно­масового заходу серед дітей "Олімпійське лелеченя 2018", в якому брали участь 18 команд­переможниць міських та районних етапів.